Вірші
Are you lost?
Are you lost? Свідомість ставить риторичні питання. Ні, мабуть, здалось, це всього лиш спроби і вони, вочевидь, невдалі. Ти читаєш чужі думки так, наче “вперше”, але на двадцятому снобі виходить з ладу совість. Серед усіх цих слів, порівнянь, недолугих звершень – немає нік(ч)ого справжнього. Є лиш до нудоти обрамлена показна зразковість. Are you lost? Серед [...]
Вірші
1:0.
Просто тому, що твоя присутність робить мене невагомою, виводячи корінь суму. Здається, ці почуття з натяком на майбутнє. Але поки між нами скелі, тому відпусти і просто не думай. Не думай про наслідки, будь тим, кому зателефоную, коли більше ніхто не захоче підняти слухавку. Завжди так, коли маєш – не цінуєш та коли варто сказати, [...]
Вірші
200
Туманні сни – це, вочевидь, поганий вісник. В них розмиті риси обличчя та голос, що обривається на акорді голосних. Що тобі, рідна, такого ще розповісти, щоб твій острах та сум остаточно зник? Здається, історіям цим років зо двісті, вони вкриті смарагдовим пилом комет. Ти пригортайся до мене міцніше, нехай вітер з самого хребта океану більше [...]
Вірші
Досі разом.
Мій сон навіть на йоту не віщий, але в ньому таки трапилась правда. В ньому він зачиняв за собою двері. Тихо так і я чомусь не запитала навіщо… Хоча, можна було б влаштувати сотню істерик. Можна було б драматично розбити улюблену чашку, зібрати всі спогади у валізу. Прощатись, знаю, це важко. Ще важче, коли без [...]
Вірші
Дієслова, які не вимовляють вголос. “Пережити”. (Part 1)
Кажуть, так непосильно важко пережити горе. Кажуть, воно збиває усі орієнтири добра та світла всередині , вириває разом з ключицями серце і примушує людей черствіти. Але разом з тим – робить в мільярди разів сильнішим. Коли ти переживаєш втрату близьких людей, здається, що потім більше немає чого втрачати. Ти стаєш відчайдушним, безстрашним. Ти стояв і [...]