Вірші
Неземна
Дім мій стоїть в руїнах, жодне слово не втримає дах. Більше не будь така квола й наївна, моя маленька Королева Усіх невдах. Моя вулиця вся в тріщинах, Хребет її закцтків знову тріщить по шву. Тротуари пам‘ята на ній стерті та з‘їжджені. Не йму тями як досі на ній живу. А ти приходиш мене провідати, хоч [...]
Вірші
Мактуб
Просто без виправдань і брехні, поки каравани з пустелі суму несуть по слідах минулого дні, в яких ти ніколи про біль не думав. Від спраги засохли оази душі, немає спасіння з небесної зливи. Поволі туман свідомість їсть, ще ніколи не був ти таким вразливим. Я сховаю у чорне сарі погляд, в якому запечена ртуть. Ти [...]
Вірші
«до та «після»
Якби цей світ розділився на «до та «після», я б залишила у одній половині увесь біль. Я б залишила там сумну, сповнену тишею й відчаєм пісню. І присвятила б її тобі. Я б залишила там різкі слова, тривогу та неможливість бути собою. Скільки б в мені історія ця не жила – я б зреклася її, [...]
Вірші
Злиток
Нам більше немає чого ділити, серце розірване на шматки. Я берегла тобі вірність, наче вона сакральний небесний злиток. Я всі, які душею писала, тобі прмсвятмла назавжди рядки. Ти стримуєш цю відкриту рану, хоч й розумієш – що вона смертельна. Я віддала все життя заради твого кохання, щоб тепер блукати вічність в самотніх пустелях. Як же [...]
Вірші
Бути н і к и м.
Світло приходить в дім, невагомо роздягаючи ліжко. Він ніколи не буде моїм, але я готова віддати ніжність. Я готова накрити його душею, коли грім всіх бід впаде на чоло. Він завжди подумки буде з нею, а мене поряд наче ніколи і не було. Я готова кинути скелі назустріч болю, що рватиме тіло. Ти піднімаєш за [...]