Вірші
Евкаlips
Знаєш, не варто ставити стільки питань. Дарма, що завтра світатиме ще раніше. Істина завжди очевидно проста- це не світ, не час, просто ми тепер інші. Знаєш, як це бути дорослим? Як тамувати біль і вчитись всміхатись крізь сльози? Знаєш, як вірити і шукати наосліп, не сприймати цей відчай надто серйозно. Ці слова, можливо, нічого більше [...]
Вірші
Corner of Earth
Торкнутись поглядом неба, ось там понад хмарами наші сни. Бути поряд з тобою, рідний, найбільша моя потреба, а як бути без тебе ніхто не пояснив. Серце немов старий записник, спогад розлився на ньому чаєм. Сум він не вічний, годі на грудях його нести, так ніби й не помічаєм. Тримати твою долоню в своїй, розповідати мрії [...]
Розділові знаки між думками
time to say goodbye.
Останній місяць, щоб попрощатись. Місяць для виваженого, як ніколи раніше усвідомленого, щирого та відвертого “time to say goodbye”. Попрощатись з необгрунтованим гнівом на людей та обставини, які відбуваються незалежно від твоїх рішень, з нищівним самонавіюванням та непереборним бажанням здаватись кращим, ніж ти є насправді, з інформаційним сміттям, яке заштовхують тоннами у свідомість соціальні мережі, з [...]
Вірші
Тихі кроки Vересня.
Чуєш? Ці тихі кроки вересня, затамуй серце й прислухайся. Біль вибивають з грудей розпачем й вереском, так сильно, що опісля не можеш ані дихати, ані рухатись. Віриш? Перші акорди суму, наче мереживо з крихітних блискавок, заховались під шкірою. Мовчи та більше про це не думай, вечори стануть довші, а хмари над небом – сизо-сірими. Бачиш? [...]
Вірші
Жаргонне, вуличне і до сліз.
Бачиш як довкола тебе починають горіти мости? Куди не глянь – рештки колишніх відносин. Господи, де ж тебе досі по світу носить? Ти їм щирість, а вони тобі – безсердечний, жалюгідно-ниций кпин. І живеш так, сподіваючись на милість невідомо кого і невідомо навіщо. Кожного разу, що не сон – то обов’язково віщий. Говориш неправду всім, [...]