Вірші
200
Туманні сни – це, вочевидь, поганий вісник. В них розмиті риси обличчя та голос, що обривається на акорді голосних. Що тобі, рідна, такого ще розповісти, щоб твій острах та сум остаточно зник? Здається, історіям цим років зо двісті, вони вкриті смарагдовим пилом комет. Ти пригортайся до мене міцніше, нехай вітер з самого хребта океану більше [...]
Вірші
Досі разом.
Мій сон навіть на йоту не віщий, але в ньому таки трапилась правда. В ньому він зачиняв за собою двері. Тихо так і я чомусь не запитала навіщо… Хоча, можна було б влаштувати сотню істерик. Можна було б драматично розбити улюблену чашку, зібрати всі спогади у валізу. Прощатись, знаю, це важко. Ще важче, коли без [...]
Вірші
Дієслова, які не вимовляють вголос. “Пережити”. (Part 1)
Кажуть, так непосильно важко пережити горе. Кажуть, воно збиває усі орієнтири добра та світла всередині , вириває разом з ключицями серце і примушує людей черствіти. Але разом з тим – робить в мільярди разів сильнішим. Коли ти переживаєш втрату близьких людей, здається, що потім більше немає чого втрачати. Ти стаєш відчайдушним, безстрашним. Ти стояв і [...]
Вірші
Евкаlips
Знаєш, не варто ставити стільки питань. Дарма, що завтра світатиме ще раніше. Істина завжди очевидно проста- це не світ, не час, просто ми тепер інші. Знаєш, як це бути дорослим? Як тамувати біль і вчитись всміхатись крізь сльози? Знаєш, як вірити і шукати наосліп, не сприймати цей відчай надто серйозно. Ці слова, можливо, нічого більше [...]
Вірші
Corner of Earth
Торкнутись поглядом неба, ось там понад хмарами наші сни. Бути поряд з тобою, рідний, найбільша моя потреба, а як бути без тебе ніхто не пояснив. Серце немов старий записник, спогад розлився на ньому чаєм. Сум він не вічний, годі на грудях його нести, так ніби й не помічаєм. Тримати твою долоню в своїй, розповідати мрії [...]