Вірші
Lost on you

Пахне в повітрі запеченим воском,
що ллється по тілу болем.
Від всіх цих ілюзій буває часом млосно,
а кожна мрія – рубцем у душу в‘їлась.

Ти тут, а серце десь на узбережжі,
тоне в обіймах Сицилії чи Марокко.
Варто бути тепер обережним,
бо з віком ти не старієш, а стаєш
трохи циніком. Зношуєшся,
черствієш з кожним роком.

Ці хмари над головою як прокляття,
як тихий заговір чи невдача.
Вони куйовдять думки, плутають всю
свідомість.
Якщо прожити цей шлях, то з ким?
Часто кажуть – не смійся, бо ті
хто сьогодні заливаються в щасті реготом
– завтра від горя плачуть.