Сум приходить в твій дім,
двері відмикаючи власним ключем.
Байдужість засинає у твоєму ліжку,
перетягуючи на себе ковдру.
Ти лякливо тримаєш його долоню,
ану ж втече…
Цей самозакоханий, чванливий бовдур.
Гнів найвідданіший твій фан,
переслідує тишею…
Свідомість затиснута у лещатах ночі.
Що нам залишилось? Тільки графа
«Сімейний стан», у якій можна ставити прочерк.
Досить терпіти. Дай ляпаса правдою і отям,
твою любов він об власне взуття витер.
А ти так і залишишся однією з тих, яку все життя
обводить навколо пальця проста чоловіча хитрість.
Браво!
Останній абзац треба читати щоранку…
Леоно,ви навіть,не уявляєте як дісталися моєї душі цим віршем. Немов ножем по серцю…
“Absent in the Spring” назва книги Агати Крісті? Так?
так)поезія навіяна цим романом)