Вірші
Майстер
Без тиші – неможливо навчитись чути. Без сумління та болю – відпускати. Душа залита сріблом й ртуттю, розпечене вістря розколює втомлений серця кратер. Без зрад – не навчитись вірності. І без хаосу днів – неможливо побачити спокій. Озирнись, рідний. Я поряд, ось так не стій зроби ж мені назустріч хоч декілька кроків. Без тебе – [...]
Вірші
Теперішні колишні
Заасфальтована фортеця, В ній дощами набирається сталевий чан, що з душі виливає повені. Ти прислухаєшся, невже серце більше не б‘ється? Всі романи давно надруковані, скільки б часу на їх сюжети не витрачав. Всерівно, буде ж крапка. Десь на звороті чи після присвяти. Хоча, а якщо раптом… Словами з книг ти могла б його обійняти? Знову [...]
Вірші
В’язниця для серця
Вона непритомніє й тане, коли поряд з ним опиняється. Це душі та серця одурманений щастям танець, де в усіх гріхах годі й каятись. Вона наче з іншого боку місяця, далека від всього земного. В ній стільки краси, що жоден океан не вміститься, поки небеса захищатимуть її перед Богом. Кожен дюйм її захвату в погляді стрічками [...]
Вірші
Неземна
Дім мій стоїть в руїнах, жодне слово не втримає дах. Більше не будь така квола й наївна, моя маленька Королева Усіх невдах. Моя вулиця вся в тріщинах, Хребет її закцтків знову тріщить по шву. Тротуари пам‘ята на ній стерті та з‘їжджені. Не йму тями як досі на ній живу. А ти приходиш мене провідати, хоч [...]
Вірші
Мактуб
Просто без виправдань і брехні, поки каравани з пустелі суму несуть по слідах минулого дні, в яких ти ніколи про біль не думав. Від спраги засохли оази душі, немає спасіння з небесної зливи. Поволі туман свідомість їсть, ще ніколи не був ти таким вразливим. Я сховаю у чорне сарі погляд, в якому запечена ртуть. Ти [...]