Вірші
Вісник
Я пройшов сотні доріг, що вузликами долі мене до тебе вели. Згадую як усміхався вогнями осінній Шанхай, як самотньо журився на березі Гангу. Відчай обвів навколо пальця, він до болю вправний шахрай. Кожної ночі я відпускав в порожнечу сум, щоб той розтанув зірками у небі до ранку. Я змінив сотні імен, десь біля озер Ізео [...]
Вірші
Мольфар
Як народжується новий день, променями світанку розбиваючи темряви тло. Я більше не боюсь всіх цих людей, що язиками полум‘я сіють в душі зло. Як ліси заколисують піснею снів далекі водойми та ріки. Я більше не вірю у зілля брехні, що від нього немає ліків. Як небо приймає молитви та сизих птахів у широкі свої обійми. [...]
Вірші
Шлях додому
Білий лапатий шовк впав на долоню, ледь торкнувшись її – розтанув. Він так довго до неї йшов, долаючи сум та безсоння. Він так довго шукав ту єдину, омріяно-ніжну й Кохану. Серед казкових смарагдових сосен, де заметіль малює свої картини. Він так невблагонно вірить ще й досі, що ніколи й нізащо її не покине. Розкидаючи усмішки [...]
Вірші
Фініш любові
Скільки не обіцяй, а все досі фальшиво. Струни душі беруть надто високі ноти. Я одягну серце навиворіт, а там стільки старих нашивок : «Кохаю. Буду поряд. Завжди» А все це виїдає совість й тіло тремтить до нудоти. Кожен дотик наелектризований, під напругою. Влізеш словами правди – без сумніву вб‘є. Ми прийшли на фініш любові другими, [...]
Вірші
Діалоги прощань
Дай мені відповідь або ж замовкни. Тут тільки правда незавершено повна. Нісенітницю, яку ти раніше бовкнув- хоось називає тепер любов‘ю. Як можна вірити у присутність, якщо нікого немає поряд? Бачиш, надто важко нести цей груз, що каменем впав у воду. Твоє ім‘я раніше здавалось мені майбутнім, а зараз я цих сліз не боюсь. Важко в [...]