Вірші
Grey.
Немає такого місця, в якому можна було б вмістити увесь цей сум. Здається, минув тільки місяць, а таке відчуття, наче вічність нестерпний біль у грудях своїх несу. Повернись, тут без тебе немає сенсу, надто холодно, надто голосно ехо самотності розливається по кімнаті. Душа вкривається воском і ти перероджуєшся ароматом життя, так і не пізнаним бідолашним [...]
Вірші
Третя планета від Сонця.
І, можливо, майбутнє у нас небезпечне й холодне, немов лезо меча. Ми здолаємо все, тільки, щоб ти вірив, щоб без гніву необачність мою пробачав. Я не знаю як це… Вміти без зайвих слів, навіть мовчки сказати про головне. Я не знаю як це… Просто радіти, що у нас буде ще один світлий, натхненний день. І, [...]
Вірші
Без імені.
Якщо хочеш кохати – навчись вірити, навчись віддавати останнє, забувати втрати, гострі слова, підозри. Іноді прірва між розумінням та вірністю стає бездонна, а в рукаві життя залишається тільки один несподіваний козир. Пристрасть, немов епохальний радар, вловлюється нутром ще до світанку. Бути з нею – це якийсь надприродній, солодко-невагомий дар, здається, що тільки торкнешся і все- [...]
Вірші
Like you always did.
Не зникай з моїх спраглих вуст, не розчиняйся в повітрі післясмаком отрути. Обіцяю, що імені я твого більше ніколи й нізащо з розпачем не назву, обіцяю востаннє – не повернутись. Скільки слів у безодню душі було кинуто напризволяще, скільки докорів й одержимих бажань. Бачиш, мені ще досі лячно ось так від нічних жахіть прокидатись, коли [...]
У жінках з віком так багато змі(й)н.
Надто.
Ти зовсім не хочеш знати, а ще більше – у це все вірити. Там поміж черствих розділових знаків ховається біль, затиснутий часом під шкірою. Надто відверта, надто вперта й доросла, ти змогла б? Ось так просто… Не пам’ятати дотиків і того як у повітрі розчиняється невагомість тепла. Невже наші серця під товщею металевих стін більше [...]