Якби цей світ розділився на «до та «після»,
я б залишила у одній половині увесь біль.
Я б залишила там сумну, сповнену
тишею й відчаєм пісню.
І присвятила б її тобі.

Я б залишила там різкі слова,
тривогу та неможливість бути собою.
Скільки б в мені історія ця не жила –
я б зреклася її,
так і не наважившись назвати любов‘ю.

Якби цей світ розділився на «до» та «після»,
Я б залишила у одній половині усю свою
невагому натхненну радість.
Там ти б ніколи грудьми на вістря образ
не нісся,
ти б там ніколи мене не скривдив. І не зрадив.
Але так буває, що як не сердься-
ці дві половини світу єднають
одне закохане серце.