Вірші
Едем

Там де Янголи падають горілиць
з хмарочосів, обриваючи крила.
Там не можна впізнати жодні з облич,
поки істина не відкрилась.

Постаті сновигають довкола,
без погляду і без вуст.
Це душі зраджених та забутих
відбувають свою покуту.
А я відпускаю долоні мовчки, не
чекаючи поки зірвусь.

Ми тут на землі безнадійно одні
віримо, що омріяний спокій знайдем
в цьому хаосі монотонних днів

і збудуємо від любові власний Едем.