Вірші
Indian summer

Ти пахнеш росою,
пахнеш світанками та чебрецем
Рум’янець на щоці – засоромлений,
наче щось пустотливе накоїв
і тепер ховаєш своє лице.

Ти солодкий на смак,
наче юне ігристе вино.
Не знаю навіщо,
але так сильно тремтить рука,
що з ніжності й тиші плете вінок

Ти усміхаєшся,
немов ці оберемки волошок у ньому
якийсь багатозначний таємний знак.
А я обіймаю тебе – і ці обійми рідніші дому,
в якому я більше ніколи не залишусь тепер сама.