Вірші
Не належати без частки «не»

Промінь світанку впаде на плече,
сяйво сховає тебе від втоми.
Серце – найважче з усіх речей,
Які ти залишиши у дверях дому.

Він залишає думки у конвертах,
не відправляючи їх нікуди.
Якби можна було пам‘ять стерти,
щоб не боліла спогадом в грудях.

Ти віриш у краще, звісно ж,
але так боїшся комусь розповісти.
В душі так невимовно тісно,
Що неможливо любов‘ю влізти.

Кортить зірватись з орбіт.
Покинути це століття, дім, місто.
Щоб більше ніколи так не
Належати лиш тобі.