Вірші
Old fashioned man

Він дивиться мені прямісінько в груди,
там в повітрі наче питання загусло-
Ти, дівчинко, від котрого ребра?
Я мовчу. Бачу ж, що в нього немає
ані краплі здорового глузду.
Я для нього – всього лиш дешевий брак.

Місто просякло наскрізь кислотним смоком,
дороги сходжені, випалені до тла асфальтовим ситцем.
Ти, дівчинко, тримай мій піджак, щоб бува не змокла
твоя душа в тілі, яке від холоду буде труситись.

Я дозволяю йому цю випадкову уважність,
хоча, серце його схоже на старий папірус –
так вицвіло й стало тонким.
Невже я ще досі для нього щось важу?

Не вистачає більше терпіння та віри.
Ти, дівчинко, давно йому стала ніким.