Розділові знаки між думками
Що не відбувається, те відбувається і йде на.
Що не відбувається, те відбувається і йде на. Назавжди. А ви що подумали?) Життя змушує приймати удари долі, не завжди справедливі та виважені, але, вочевидь, потрібні. Фатум єхидно ставить підніжку, мовляв “вчись на помилках, поки маєш таку розкіш”.  Немає жодних умовних точок початку чогось нового, немає “понеділків”, з яких буцімто можна почати щось нове, немає [...]
Вірші
Un.told
Світло падає на рубець гардин, розбиваючись об сталеві рами вікон. Ми з ним поряд, але таке враження, що на ліжку він зараз один. А я так..просто для непомітної втіхи. Простір німим мовчанням загус, тільки пил піднімається вгору і вилискує проти світла, немов дорогоцінний камінь. Він важко дихає, проте, ані пари з вуст. Я ж все [...]
Вірші
До тридцяти.
Просто потрібно вчитись відпускати. Неспроможність забути, утопічність мрій та…людей. Серце захлинається лавою, тліє в агонії його кратер, куди тепер повертатись, якщо він назавжди від мене йде? Важко не помічати цих самотніх тіней, що сновигають з приходом ночі у ліжку. Ми з ним, немов дві безнадійні руїни. Ось вам пам’ять, щоб забути – по живому ріжте. [...]
Вірші
Wings of love.
Любов це надто складний алгоритм, слова розділені, наче краплі у морі, сядь поряд і просто зі мною поговори. Немає більше порожніх означень, навіщо руйнувати усі мости? Ти завжди вірив серцю і завжди бачив, навіть тоді, коли ніхто цього не просив. Дихати без тебе так непосильно важко, триматись душею за звуки грому. Я відпускаю тебе, лети [...]
Розділові знаки між думками
Yellow dress story.
Бути сміливим. Хто підкаже як це? Хто першим підніме вгору руку, щоб відповісти, коли викладач ставить питання, тим самим рятуючи половину групи від двійок? Хто відчинить двері і увійде в темряву? Хто допоможе перестрибнути прірву невпевненості? Хто наважиться говорити правду, коли всі довкола по вуха сидять у багні з пліток, осудів та брехні? Хто ризикує [...]