Вірші
Соло
Сьогодні,повір, як ніколи, кортить просто мовчати голосно. Безкінечне, незрозуміле замкнене коло, що немає логіки та магнітного полюсу. Кожен погляд благає про втечу, клубок відчаю намотався, мов зашморг, на шию. Будь там, де душі надійно й безпечно, Пам‘ятай, що все це «твоє», все це з «тобою» та «зараз». А не десь далеко, нічиє. Невловима тиха істерика, [...]
Вірші
Моє найдорожче.
Моя нехитра матриця світу, в якій все просте – у серці. Кохати тебе, дарувати майбутнє, беззупину вірити та радіти. Історія завжди тримається сильних, тих хто підкорював світ та сідлав драконів. Ми з тобою пишемо новий розділ, дістаючи з глибин душі вітряки чорнильні. Ми творці нового вічного, де більше не буде інших законів, окрім любові. Тримати [...]
Вірші
Квітень
почнеться з ранкових газет,⠀ що лежатимуть під дверима -⠀ непрочитані, але⠀ з оберемком хороших новин.⠀ Забудеться все, що вістрям гніву⠀ в душі нас гризе⠀ і буде в добі більше світлих годин.⠀ ⠀ Квітень відкриє вікна навстіж,⠀ запросить до себе на чай та обійми.⠀ Ось тобі пиріг вдячності, їж.⠀ Нехай з кожним шматочком⠀ ти смакуватимеш спокій,⠀ [...]
Вірші
Подумки
Невже ти не бачиш як воно б‘ється, виривається з грудей, наче комета. Самотнє, та все ще закохане серце, що забилось спогадами під його старий светр. Зникло, замовкло. Лиш стукіт ехом напівпрозорим в домі сміється. Дай мені свою біль, я її хочу розділити на те, що будо «до» й на те, що буде «опісля». Не вчіть, [...]
Вірші
Образний
З усіх відомих мені історій, а,повір, я читала таких немало. Лиш твою хотілось тримати поряд, лиш про тебе у найтяжчий момент згадалось. Я заплющила очі, серце виривалось з-під шкіри, наче комета в молочному сяйві загублена. І твій образ, твої слова, яким так несамовито вірять, і твій голос, що став улюбленим. Небо давно не було таким [...]