Вірші
Прочитаєш поглядом.

Небо прилине до її тихого тіла,
наче заповнений полум‘ям шовк.
В серце летітимуть метеорити та стріли –
Ось воно щастя, Він нарешті його знайшов.

Вітер зірве з вуст поцілунок,
такий бажаний, такий терпкий.
Ось воно щастя, душі натягнуті струни
тремтять від легких акордів руки.

Земля зникає з-під ніг,
все йде обертом, але не шкереберть.
В цьому світі вони одні.
В цьому світі вони тепер двоє коханих людей.

Весь простір цієї любові – глибокий
та щирий.
Без зайвих істин, емоцій та лірики.
Ось воно щастя – торкатися ніжно шкіри,
засинати поряд і беззаперечно вірити.