Вірші
Рукопис любові

Хочеш гратись в мовчанку? Заплітати
Інтриги у довгі коси?
Знаєш, життя всіх нас розчавить,
Провчить, навіть якщо ти про це не просиш.

Ти б спробував як це кохати без правил,
Віддавати всього себе, не отримуючи натомість нічого.
Ми зустрінемось десь на переправі
між ріками смутку, забуті, розбиті, зацензуровані Богом.

Може серце моє здетонує від спеки десь
у Непалі,
думки розійдуться в повітрі післясмаком
Терпкого шафрану.
Пам ятай, що рукопис любові не вічний,
почавши писати – відразу ж спалюй.
Нехай кожна рана в душі
Рубцює байдужість й цинічність.