Вірші
Сентенція

Без болю немає народження істин,
а з ними приходить нове буття.
Ти все ще поряд, не залишаєш місто,
в якому артерію серця лезом гніву відтяв.

Без права на помилку немає спроб,
з них ти плетеш лабіринти важких думок.
Як там у черзі на щастя?
Ще довго чекати поки небесне бюро
більше не буде зачинятися на замок.

Без віри ти завжди вважатимеш себе гіршою,
некоханою,
Бо іноді не приймати жодного рішення-
це теж рішення.
Ніж залишити серце з відкритими навстіж ранами.