У жінках з віком так багато змі(й)н.
Серцем на Схід.

Що ти в мені, сердешний, знайшов?
Затишок, спокій, ніжність…
Чи, може, м’ятний шовк теплих розмов?

Кому я щоночі за твоє серце молюсь?
Яким богам мені приносити з вдячності жертви?
Моя ненависть, гординя, ревнощі, лють
тебе готові іноді в гніві зжерти.

А ти? Що ти…
Гартуєш у полум’ї образливих слів свій терпець.
Усміхаєшся поглядом , зупиняючи ним годинник.
Поряд зі мною навіть єдина мить – мов ніж,
що розтинає до м’яса твою важку, втомлену спину.

Навіщо давати волю холодній,
байдужій тиші?
Бо коли я у відчаї кажу тобі «йди» –
воно завжди звучить як «залишся».

 

3 comments
  • Ганна
    Січ 08, 2013 (23:26)

    надзвичайно!Продовжуйте творити,ніколи не зупиняйтесь!

    • Леона Вишневська
      Січ 09, 2013 (08:13)

      дякую)не зупинюсь)

  • Леона Вишневська
    Бер 16, 2013 (21:12)

    щиро дякую)

Leave a Reply to Ганна
Cancel Reply

Name*
Email*
Website

*