І, можливо, майбутнє у нас
небезпечне й холодне, немов
лезо меча.
Ми здолаємо все,
тільки, щоб ти вірив, щоб
без гніву необачність мою пробачав.
Я не знаю як це… Вміти
без зайвих слів, навіть мовчки
сказати про головне.
Я не знаю як це… Просто
радіти, що у нас буде ще один
світлий, натхненний день.
І, можливо, серця мого надто мало,
щоб не зачепити його
вразливістю.
Але ми вчились, ми боролись,
звикали.
Просто бути щасливими.
