Вірші
Undiscovered.

Візьми мою втомлену душу і відправ
кудись на безлюдний острів.
Спакуй їй в дорогу свіже чорнило й перо.
Ці думки надто відверті та гострі,
виїдають зсередини, кажучи,
що варто забути про щирість й
відповідати на зло добром.

Завжди мало хороших книг,
поцілунків та довгих розмов про вічне.
Візьми моє важке серце і в
мереживо спокою його одягни.
Ці слова
виключають докори та цинічність,
через них відчуваєш, що до цього моменту
по-справжньому й не жила.

 

15174440_1828075427459908_1069183271_n

Leave a Comment

Name*
Email*
Website

*